Інформація Mercedes Vito

Модель отримала свою назву Vito від міста Віторіа в Іспанії, де вона випускалася на заводі DaimlerChrysler. Існують два варіанти машини: власне Vito та V-klasse. Vito позиціонувався як недорогий, доступний для середнього європейця сімейний міні-вен. Він виконаний на платформі W638.

V-klasse – більш елітний та комфортабельний, базується на дещо зміненій платформі W638/2. У Росії V-клас зустрічається рідко, проте Vito популярний, причому завдяки трипроменевій зірці на капоті він по праву вважається дуже престижним транспортним засобом не тільки для сім’ї, але і для офісу. Кузов Vito в російських умовах нехай повільно, але все ж таки корозує.

При покупці автомобіля слід зробити ретельний огляд днища, порогів і дверей, особливо задніх дверей. Крім того, проблемним місцем є ділянки боковини, прилеглі до рейки, якою ходять зсувні двері, – вони також можуть швидко почати іржавіти. Шарніри зсувних дверей досить інтенсивно зношуються – на сервісній станції їх доведеться поміняти на нові. Навіть якщо на машині відвертих осередків корозії немає, після оформлення покупки непогано провести антикорозійну обробку кузова.

Модель Vito оснащувалась дизелями 2,3 л типу ОМ 601 (79 і 98 л.с. для V 230TD), обладнаними системою безпосереднього упорскування палива, і 2,2 л типу ОМ 611А і ОМ 611LA (105 л. с. для V 20. CDI) з системою подачі палива Common Rail (CDI) – з 2000 р. На машину встановлювалися також бензинові мотори типу М 111 робочим об’ємом 2,0 і 2,3 л (129 л.с. і 143 л.с. для V 230) з розподіленим упорскуванням палива. На V-klasse застосовувався двигун VR6 Volkswagen робочим об’ємом 2,8 л і потужністю 174 л. с. (V280).

Дизельні мотори 2,3 л (79-сильний – атмосферний, 98-сильний – з турбонаддувом), обладнані ТНВД, легко перетравлюють низькоякісне дизпаливо. Крім того, вони простіші в обслуговуванні. У деяких двигунів CDI перших років випуску виникають проблеми зі свічками розжарювання, які виходять з ладу, обламуючи при вивертанні. Тому перед заміною свічку слід добре обробити препаратами типу «рідкий ключ». Турбіна у наддувних дизелів може вийти з ладу через 150 тис. км. пробігу.

Основний недолік бензинових двигунів один відносно висока витрата палива. Досить часто доводиться прочищати форсунки, що засміялися, на спеціальному стенді. Відзначено випадки виходу з ладу бензонасоса, особливо при заправці неякісним паливом. Всі двигуни відрізняються високою надійністю та великим ресурсом – за належного обслуговування вони відпрацюють без капремонту понад 500 тис. км. Дворядні ланцюги газорозподільного механізму, що застосовуються на всіх моторах, здатні витримати понад 200 тис. км. Олію слід міняти в бензинових моторах через 15 тис. км, дизельних – через 10 тис. км.

На Vito встановлювалося два типи коробок передач – 5-ступінчаста механічна та 4-ступінчаста автоматична. З 1998 року з’явився також 5-ступінчастий «автомат», що самонавчається, з електронним управлінням DSP. Привід – на передні колеса. Масло в механічній коробці рекомендується міняти при пробігу 150 тис. км, а в автоматичній – через 60 тис. км.

Зчеплення в трансмісії з механічною коробкою слугує 120—130 тис. км. Загалом у приводі коліс поломок не буває. Але якщо вчасно не замінити пильовики Шрусів, вузол вийде з ладу. Пильовики служать близько 100 тис. км пробігу, потім починають руйнуватися, зовнішні – першими.

Підвіска – незалежна, пружинна. Спереду типу МакФерсон, ззаду гвинтові пружини, рознесені з амортизаторами. На V-klasse ззаду застосовувалася також пневмопідвіска. З приводу задньої підвіски від власників Vito можна почути ту саму скаргу: періодично з’являється стукіт задніх амортизаторів. Стійки стабілізаторів служать до 30 тис. км.

При інтенсивному русі виникають відчутні вібрації на рульовому колесі, позбутися яких виробнику не вдалося. Кермові наконечники служать близько 60 тис. км.

Гальмівні механізми всіх коліс – дискові. Особливих проблем із нею немає. Передніх колодок вистачає на 20-30 тис. км., задніх – на 40-50 тис. км. Диски зазвичай витримують два комплекти колодок.

Згодом виходить з ладу генератор, який встановлений дуже низько, тому він завжди сирий та брудний. Можуть перестати працювати центральний замок, електросклопідйомники та електропривод дзеркал. Це з перетиранням кабелю, прокладеного до дверей. На відміну від дверей, які при несправному центральному замку можна відчинити звичайним ключем, лючок бензобака вже не відкриється.